Міжсезоння. Ловля далекосхідної краснопірки в гирлах

0
1

Рання осінь. Ще далеко до льодоставу, якого з нетерпінням чекають численні рибалки Примор’я. Залишилися позаду і літні принципи риболовлі в море і прибережних водоймах, гирлах річок. Камбала і морський окунь ще масово не підійшли на свій осінній нагул в бухтах. Що ж робити? Як варіант, спробувати половити далекосхідну червоноперку в гирлах річок, недалеко від місць впадання їх у бухти Японського моря. Цим ми і вирішили зайнятися.

Приїхали рано ввечері до однієї з бухт на півдні Примор’я (поблизу селища Крим). Сезон тайфунів минув і на Далекому Сході погода все більше нагадує Бабине літо. Сонячно, мінімальний вітерець.

Тут в бухту впадає невеличка річка. Таких місць дуже багато в цих краях. Практично між кожною парою сопок, в розпадках течуть струмки. Зливаючись в невеликі, а то й середні річки, що несуть свої води в море. В одному з таких гирл ми і вирішили спробувати половити далекосхідну червоноперку.

Річка тут тиха. Ширина близько 40-50м. Глибина не більше 1-1.5 м. Дно мулисте, в’язке.

Риба видає свою присутність, періодично вистрибуючи, створюючи бурунчики, ближче до середини річки. Це і є місцева краснопірка. За нею і приїхали.

Ближче до моря кілька разів вистрибнув досить великий пеленгас. Вже, мабуть, чує наближення холодів і зміщується до річок, де він і зимує. Стрибає… Бачить око, та зуб не йме. Що ж, про те, як ловити піленгаса, я розповім в окремій статті, в осяжному майбутньому. Підписуйтесь і слідкуйте. А зараз, до красноперке.

Спершу, треба добути наживку. Беру совкову лопату, коробочку, і вирушаю вздовж берега річки. Знаходжу зручний підхід, залажу по коліно у густий і неприємний іл. Смердить страшенно… Зате в цьому мулі водяться морські черв’яки – краща насадка для краснопірки та багатьох інших місцевих риб.

Лопатою загребаю з дна трохи мулу (щоб не зламати древко, т. к. іл важкий) і вытряхиваю на берег. Розгрібають цю мерзопакостную масу і знаходжу невеликих морських черв’яків, трапляються і досить великі. Складаю їх у коробочку. Вони дуже ніжні, з легким червонуватим відтінком.

Крім морських черв’яків, червоноперку в Примор’ї можна ловити і на інші насадки. Іноді вона, цілком стерпно, клює на м’ясо мушлі, на звичайних земляних хробаків, на хліб. Хліб можна використовувати у вигляді кірочок, або ж зім’ятого м’якушки. Можна присмачити хліб часником або якимись відходами морепродуктів. Але, все ж, краще свежедобытого морського хробака – немає нічого.

Закинули донки, всілися.

Ось, до берега, переливаючись лусочками в променях Сонця, підпливає змеюка (полоз) і заповзає в щілину між каменів, прямо під ногами. У цих краях багато змій, звичайна справа.

Тим часом, і перші покльовки не змусили довго чекати. Краснопірка попадається дрібна. Ну, потрапити на справжню велику червоноперку, під кіло – це рідкісне явище. Задовольняємося рибками завдовжки 25-30 см, не більше. Штуки три, як раз, найбільш крупненьких,попалися на зім’ятий хлібний м’якуш. Але покльовки на нього траплялися у 10 разів рідше, ніж на морських черв’яків.

Покльовки не дуже впевнені. Риба часто зжирає хробака, так і не визначивши покльовки. Так, донки – не найбільш чутлива снасть. Але нам треба закидати досить далеко, на 20-30м, і кращої альтернативи цим снастей я не бачу.

Пройшло пару годин. Як це часто буває біля моря, погода почала раптово псуватися. На вершини сопок нагнало хмари, подув сильний вітер з моря. У річці потроху почала прибувати вода.

Покльовки стало розрізняти зовсім складно. Ну, до цього часу ми зловили з третину відра риби. Цього достатньо. Зробимо з них котлети.

Що ж, пора звалювати. Досить непогано половили. Далі буде!

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here