Нічна зимова риболовля Екстремальна ловля наваги вночі

0
2

Субота, 12 січня нового року. Сьогодні належить перевірити на ділі, що таке нічне зимова риболовля. З ранку йшов невеликий сніжок, морозець 7 градусів, вітерець майже відсутня. Треба ловити момент.

Виїжджаємо о 17.15. Проїжджаючи по трасі, помічаємо зліва на Петрівці масове скупчення машин і рибалок – зимова риболовля в розпалі. Народ ловить… Але ми їдемо трохи далі – на Рєчицю. В 18 годин прибутку, ставимо машину майже на те саме місце, що й минулого разу. На льоду – до півсотні машин, а любителів зимової риболовлі, рибалок – в два-три рази більше. У радіусі ста п’ятдесяти метрів нараховую 10 наметів. Це спеціальні намети для риболовлі без дна – вони чудово захищають від пронизливого вітру, а при наявності обігрівального пристрою – та від холоду. Сиди собі над лункою або лунками (зазвичай двома), подергивай вудками, роблячи дражливі руху, та витягай рибку! У нас поки немає такої намети для риболовлі взимку, ніколи раніше не займалися такою зимовою ловлею, тому будемо ловити під відкритим небом зоряним чи ні – час покаже.

Зазвичай машину ставлять проти вітру, щоб хоч трохи зменшити його продувающую силу, а намет зовні по периметру присипають снігом (якщо він є). Після випав в цих місцях (Далекий Схід, Примор’я) навіть невеликого снігу починається вітер, який може дути 2-3 дні. Ось і зараз він поступово посилюється.

Отже, лунки зроблені, наживка – надіта на гачки – починаємо! У Сані вудки з кивком (сторожком – магазинної конструкції), у Толі одна вудка з поплавцем, інша – без нього. Глибина лову – до півтора метра. Лід товщиною до 70-80 див. Використовують рибалки гачок № 7, волосінь — 0,14-0,18 мм В цей раз Саня застосував дві саморобні (з бронзи та міді) блешні і відстань між ними зменшив до 5-7 див.

Раковини піщанки розчавлюють одна об одну, дістаючи м’якоть. Треба мати при собі ганчірку для витирання мокрих рук. Нажива – ракушка-піщанка – бажано повинна бути свіжою. Ми кілька днів зберігали її в морській воді в холодильнику. Якщо раковина відкрита, значить, наживка (пардон!) – здохла, несвіжа, і немає сенсу її використовувати для лову наваги. В такий час дуже важливо запасатися свіжої наживкою для зимової риболовлі. Рибалки часом випилюють лід пилами, роблячи ополонці, і з допомогою лопати дістають грунт з дна або самі намагаються занурюватися в крижану воду, щоб добути свіжу наживку. Правда, ловлять і на свіжозаморожену оселедець, сайру, червону рибу, креветок. Заморожену піщанку теж використовують, але вона дуже погано надівається на гачок. Що й казати: свіжа їжа не порівнянна ні з чим, навіть у риб. В якості підгодівлі для риби іноді в лунки кидають варену картоплю.

До 18.30 сонце сховалося за сірими хмарами, вітер посилюється. Саня вдало почав – одна за одною до його удочкам підпливали наваги, іноді навіть по дві кидалися на його гачки. Наша собака Шера встигла відразу по приїзду зробити обхід-оббег території в пошуках залишеної, забутої риби – чубайсиков (дрібниця наваги). Орудуючи своїми кігтями так спритно, як японець паличками за обідом, вона выцарапывала вмерзлого в лід рибу і з посмішкою (це правда!) на своїй собачій морді миттєво уплетала. Такою унікальною собаки-рыбоедки я ніколи раніше не зустрічала!

До 19.30 стало зовсім темно, свинцеві, похмурі хмари затягнули небо. Деякі рибалки на машинах залишали лід, місце зимової риболовлі, інші, навпаки, приїхавши, встановлювали намети. До 21 години на льоду залишилися тільки рибалки в наметах (в радіусі ста п’ятдесяти метрів нарахувала 15 наметів, різного кольору, що світяться зсередини, немов світлячки – красиво!) та такі нічні екстремали, як Толя і Саня. Вони, сховавшись від вітру за машину, закріпивши на голову ліхтарики, вперто продовжували рибалити. Правда, тепер вся увага кожного з них була прикута тільки до однієї лунки. Клювання ослаб.

Як кажуть місцеві жителі, після снігу вітер посилювався. Його пориви часом досягали 7-10м/с. Великих зусиль коштувало мені розпалити багаття на березі. Суха полин, пару мерзлих корчів та суха газета, захоплена з собою. В ніч, темрява, вітер відносив яскраві вогники — іскорки, які незабаром гасли. Наметове зимовий рибальське містечко жило своїм тихим життям. Лише зрідка гуділи мотори заводяться машин – включали печі.

Найбільш наполегливі, «затяті» рибалки-любителі зимової ловлі, пробудуть в наметах на льоду до самого ранку. Ми ж вирішили в 22 години змотувати вудки. Цю першу поздневечернюю рибалку не можна назвати поразкою, але і безумовною удачею також. Толя зловив 17 наваг (у т. ч. 3 чубайсика), а Саня – майже 3 кг наваги (чубайсиков – 5 штучок). Нуля не було – це вже непогано.

Заводимо машину, прогріваємо мотор. В таке холодне, темне, незатишне час за щастя сприймається ковток гарячого чаю, затишний теплий будинок, рідні люди поруч. Може, це один із мотивів, що тягне любителів зимової нічної риболовлі на лід, в ніч, вітер? Бажання відчути нові емоції, отримати кайф від цього зимово-нічного екстриму, бажання порадувати близьких людей смачною рибкою навагой – начебто і непогана бажання…

Вирішили подумати про придбання намети для зимової риболовлі…

Спеціально для блогу Nik-fish.com наш спецкор в Примор’ї — Сидоренко М. Н.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here