Окуні. Хорошого потрошку

0
1

Чергова рибалка. Їдемо з сусідом на якийсь великий ставок. Ні я, ні мій напарник не бували ще на цій водоймі, так що, як зазвичай належить, у чому-то складна, ніж-то цікава, не залежно від результату, риболовля на новому, незнайомому місці. Розвідка, в особі знайомих спінінгістів, доповіла, що тут є хороший окунь і щучка попадається. Перевіримо!

Післяобідній час. Похмура погода. По небу несуться хмари. Вітер сильніше середнього… Але, дощу не обіцяли. Ми на березі, і збираємо снасті.

На берегах видно пару карасятников. Але ми не будемо розпорошуватися, спробуємо знайти і зловити тутешнього хижака.

Водойма вузький, 50-60 метрів в ширину (зустрічаються і розширення до 100 і більше метрів), але дуже довгий, тягнеться на кілька кілометрів. Є, де розгулятися.

Біля берегів стіни очерету. Відразу на перших метрах часто зарості кропивки та інших водоростей. А далі – чисто. Глибини біля берегів 1-1.5 м до середини: 2-2.5 м. Ліворуч і праворуч, судячи по рельєфу, є два пристойних по площі приямка, як раз в місцях розширення. Ці точки – наша основна мета!

Поки що, прямуючи до ямах, облавливаем кромки очерету. Ставлю вертушки (Mepps Aglia №3 і Mepps Comet №2), воблер Yo-zuri 3D Flat Crank, колебалочки в матовому сріблі. Поки тиша. Зміщуюся далі.

Деякі проведення роблю відверто вздовж очеретяних стін, по діагоналі до них, а деякі — поперек, на середину. Так вивчаю водойма… Характер дна, глибини, наявність зачепів.

За всю рибалку пару раз за щось чіплявся на дні, але вдалося звільнитися. За великим рахунком, дно чисте. Трохи вязковатый, але не глибокий мул. Уздовж берегів зустрічаються смужки підводної рослинності. Прозорість води, як для водойми ставкового типу – цілком стерпна. Десь 20-30 см від поверхні проглядаються цілком не погано. Там видно зграї зовсім дрібної верховодки.

Хвилин 40 лову не дають результату. У напарника такі ж справи…

Гаразд, пора зміщуватися до ямки. Перепад глибин, нехай і не великий, одна з найбільш глибоких точок на водоймі. Якщо хижак не на кромках очерету і не в цій ямці, то де?!

Міняю приманки. Після десятка змін, ставлю колебалочку, з покриттям з матового срібла. Форма блешні — колись популярний «Норіч», здається. Але, це блешня-саморобка.

Опускаю на дно і починаю досить повільну рівномірну проводку, пару раз даю блешні знову впасти. Переконуюся, що колебалочка добре тримає горизонт, йде якихось 30-40см над дном. Пару проводок, і ось – покльовка. Окунек 230г. Дуже непогано.

Є тут-таки окуні нормальні. Розвідка не підвела. 😉

Так, не зовсім окунева принада… Але, головне – пішов від нуля. Ще кілька проводок – результату немає. Дивно, осінь у всю; прохолодна вода, а окуні все ще не збиваються у свої знамениті осінні зграї-косяки…

Міняю приманки. І ось, на 3D Flat Crank від Yo-zuri, попадається щучка. Мабуть я виманив її з під стін очерету. Поклевка трапилася в останній момент, у самого човна.

Риба села коли у мене залишалося менше метра шнура домотать. Довелося зробити контрольну підсічку, і дав слабину, відпустити щучку на кілька метрів, щоб комфортно взяти її в підсак.

Всього 400г, але зубатая зухвала. І пручалася не слабо, і потім, багато годин на кукане рвалася і смикала не втомлюючись. Осіння прохолодна вода, активний хижак… Так де ж масовий клювання?????!

Ну да ладно, продовжую.

Через кілька проводок, покльовка на самому краю очерету.

Щучка, на жаль, зовсім мала.

Відпускаю…

Приямок обловил дуже щільно. Зміщуюся далі.

А по берегах крадеться Осінь…

Де-то примітив в мережі, мовляв: весна запізнилася, літо – теж, а осінь – пунктуальна, зараза. 😀

Далі пішли більш дрібні ділянки. Облавливаю їх, але ні ударчика, ні поклевочки. Дивно. Гарна, у спінінговому плані, погода, а клювання ні в зуб ногою…

Зміщуюся в іншу сторону. Там, де ще один приямок, який спочатку пішов обробляти мій сусід. Піду і я туди. Дізнаюся, як там справи і сам половлю теж.

По дорозі обробляю кромки очерету, які спрацювали кренком від Йозури.

Ось і Михалич. У нього відмінний окунь на 400г і зовсім невелика щучка… Теж не густо, м’яко кажучи.

І, треба відзначити, окунь теж на коливну блешню в кольорі матове срібло. Відмінний колір по щуці і окуні. Рідкісний, складно знайти такі приманки – але це найкращий колір, як на мене!

Тут широко і 3м глибини. Спробуємо.

І на одній з перших проводок у самого дна – ще окунь. Цей 250г. На той же «Норіч».

Упорствую в цій точці на вдалу блешню. Заробляю ударів 5-6… Чіткі удари, але мабуть окунь пасивний і б’є блешню носом, закривши пащу. Шкода, що немає більш дрібних колебалочек такого плану з собою… Я їх взагалі набрав, щоб ловити щуку, а окуня збирався класично, на вертушки. Але, у риби свої смаки…

Рано темніє вже. Та ще й похмуро… Скромний улов, за 5 годин лову, але, розмір окунів порадував.

Зазначу собі цей водойма. Хочеться вірити, що коли-то я потраплю тут на активність стайного окуня… Помножившпи це на габарити місцевих смугастих – це може бути шикарна полювання! 😀

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here