Предвечерняя зимова риболовля Звіт

0
2

П’ятниця, 15-е лютого. В місті – зовсім весна, морозець всього 8 градусів, вітру майже немає, дорога й підтанула. Після обіду вирішуємо на два-три години проїхатися в Рєчицю на зимову рибалку – хочемо наваги!

Прибуваємо на місце о 17.10. На диво сьогодні дуже мало машин в гирлі річки і ближче до моря, нарахувала їх всього 9. Мої попутники їдуть на своє, в буквальному сенсі, «насиджене» місце. Серед торосів, чужих лунок, безлічі автомобільних слідів вони безпомилково знаходять свої старі і бурять нові лунки.

Те, що в місті називалося «майже весна», тут зовсім інше — значно холодніше, мороз на рівні 14 градусів, вітрисько. Море є море… До незамерзаючих відкритої води в морі – близько кілометра.

А лід у місцях лову буквально поцяткований слідами самих різних автомобілів і нагадує автодром, який періодично перетинають іномарки. Це рибалки переїжджають у пошуках вдалого місця лову наваги.

Поруч з нашими лунками виявили кілька порожніх газових балончиків. Їх використовували для обігріву наметів в період нічного лову. Ось і зараз недалеко від нас під’їхали рибалки встановлюють намет, готуючись до нічної зустрічі з навагой.

Наша собака Шера, як зазвичай, виконала ритуальний оббег території в пошуках забутої кимось на льоду рибки. Але на жаль… Чекай, Шера, нашого улову, почастуємо тебе навагой обов’язково!

А рибалки – Толя, Саша, Костя вже на своїх місцях. Толя влаштувався на відрі, Саша – на спеціальному стільчику, а Костя – на корточках. У кожного по дві лунки, по дві вудки з двома гачками на кожній. Товщина льоду не перевищує 40 см, глибина лову до 1-1,2 м Наживка – морський хробак. Невже правда, що морського хробака привозять з Японії, як було написано на коробці, купленої в рибальському магазині по дорозі на зимову рибалку? І тут нас обійшла підприємлива Країна Висхідного Сонця…

У наших рибалок все відпрацьовано. Буріння лунки, очищення її від шуги, підживлення вареною картоплею, насаживание наживки на гачки, сигарета в зуби, і – медитація над лункою почалася. Процес пішов, чекаємо рибу.

Костя, схоже, сьогодні щасливішими за всіх. Чубайсики один за одним трапляються на його гачки. Вже майже два десятки зловив. У Сашиних лунок крупняк крутиться (хоча сидять з Кісток зовсім поруч, метрів за двох). Він метушливо поспішає не упустити спійману навагу. Ну, а Толя, як завжди, спокійний і незворушний, як аксакал, як удав (що більше подобається). У куточку рота повисла сигарета з попелястим шлейфом, вуса вкрилися крижинками. В його лунках – тиша і спокій. Поки тільки три чубайсика спіймані. Вони, як брати-близнюки одного розміру та однієї долі…Подивимося, чим закінчиться це мовчазне змагання.

Пейзаж льоду прикрашає снігова поземка, струмуюча слідом за поривами вітру. Холодно! Рятуюся в машині, п’ю смачний гарячий годину (о, це так – найсмачніший чай – саме в термосі, взятому на зимову рибалку).

Мінливі вітер, клювання, настрій і лише мовчазне півкруг навколишніх сопок незмінно зберігає свою сувору красу в будь-який час, навіть в ці холодні, лютневі дні.

Розовеющее на заході небо, лід, мороз, вітер, поземка, лунки з застиглими над ними рибалками, спіймана навага різних розмірів, – так закінчується сьогоднішній день.

А підсумок зимової риболовлі був таким: Толя зловив 27 наваг, в тому числі дві дуже великі – до 30 см (майже півтора кілограма), Саша і Костя за два-два з половиною кілограми. Всі задоволені. О 19.30 виїжджаємо на трасу. Їдемо в місто. Завтра плануємо знову побувати тут, на зимовій рибалці.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here