Риболовля на річковому затоці в дощову погоду

0
1

Погода псується, обіцяють похолодання, дощі. Ну, значить ми не станемо сидіти вдома. Навпаки, знехтувавши ризик промокнути під дощиком – вирушимо на водойму, полювати за хижаком. Скористаємося прохолодою, на тлі періоду літньої спеки. Мета поїздки – добре нам відомий великий річковий затоку.

На березі пізно вранці, близько 9 годин. Особливого резону з’являтися на березі в таку погоду рано-рано, ми не знайшли… Поки дощу немає. Але хмарність наявності. Хмари то розтягує, то знову наганяє. Щось опадів точно буде. Якщо не в таку погоду полювати за щукою, то в яку…

На воді пару човнів з рибалками. На мілини рибалять ще кілька юних спінінгістів з берега. Мат на маті… 😀 От же ж, поколенице зростає.

Збираємо снасті, човни і вперед. Сусід стає на свале біля протилежного берега, і першим закидом ловить щуку за кілограм.

Я поки прямую до мілини і п’ятачками латаття. Пару спійманих і відпущених шнурків відбивають охоту ловити на мілині. Буду переходити на більш глибокі ділянки, ближче до стику річки і затоки.

Біля виходу з затоки. Тут не так вже й глибоко, вихід з ями трохи в бік. Кілька стусанів на класику – сріблясту блешню Mepps Long №2. Схоже окунь. Ще закид у цю ж зону. Вилітає непоганий окунек біля самого човна. Але на жаль, засекся погано і зірвався… не щастить.

Тим часом, сусід ловить уже 4-ту щуку…

А я бавлюся дріб’язком. 😀

Облавливая річковий потік, стоячи в човні на кордоні швидкої води і затоки, ловлю жерешка, все на ту ж вертушку. Мілкуватий. Відпускаю і його. Пізніше, ще один такий же жерешок попався в затоці.

Починає прокапывть дощ. Але швидко проходить.

На стику затоки і річки пару зачепів підряд… Один виброхвост я втратив, а другий спас, розігнувши гачок джиг-головки шнуром. Наступний зачіп вже не за корч, а за чиюсь гумку.

Теж стаю на брівці, де дно затоки скочується (досить плавно) на глибини більше 10м. Мене ж цікавить свал, де глибина зростає від 1.5 до 4-5м.

За короткий час три удари. На приманках сліди щучих зубів. Але впевненою покльовки немає. А сусід продовжує розважатись. Але такого мутно-перламутрового виброхвоста, як у нього, у мене не виявилося. Дивно, тут завжди працювали зелені і жовті силиконки.

І тут прийшла хмара…

Злива шуровал хвилин 20. Я, як міг, ховався під дощовиком. Але все одно виявився геть з мокрими ногами і з неабиякою кількістю води в човні. Дощ стих. Довелося причалити, щоб трохи просохнути і вичерпати воду…

Знову сонце. Але, є впевненість, що це не остання злива сьогодні…

Знову ловлю біля входу в затоку, раз вже на свале не пішло. Веду вертушку ближче до дна дуже повільно, на межі збою обертання. Стоп! Сидить. Не велика – 500г. Але все ж, що береться примірник, як на таку риболовлю.

Обходжу затоку по периметру. Сусід вже 8ю ловить щуку… Так, я розбитий сьогодні.

Зачіп вже вздовж звалу. З яких пір? Тут ніколи не було ціп. Знімаюся з якоря. З трудом, але піднімаю з дна рачницу довжиною 2 метри. Отцепляю трійник блешні. Зрізаю вантажі-цегла з рачницы. Завжди хотів отримати собі таку. 😉 Половлю раків на дозвіллі. Втім, для затравочки 7 рачків вже є відразу. не багато, але мені вистачить. Зварю раків до пива.

Симпатичне віконце. Ще пару шнурків…

Ладно, йду далі на мілину. Дуже красиво. Багато мулу. Латаття. Глибини близько 1.5-2м. О-па! Щучка, вже не зовсім шнурок. Знову на вертушку Лонг від Меппс. Радує в цьому сезоні. Ще закид на мілині, трохи під кутом. І ще одна щучка.

Хмари починають згущатися. Гаразд, 3 щучки вистачить. А сусід і зовсім наловив добре. Треба тікати, поки нас не накрило ще одним зливою. Плавати пів-дня в сирому одязі – задоволення на любителя. 😉

Збираємо човни вже під краплями дощу, а по дорозі застала злива… Вчасно змилися.

Так, сусід мене зробив. Радий за нього. Але реванш належить. 😉

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here