Десна. Спека!

0
4

Представилася можливість виїхати на Десну, разом з родичами мого товариша. Подивитися нові місця ми завжди раді (а саме на намічених до поїздки ділянках річки ми не бували), так що приєдналися до машин, мчить до берегів «Зачарованої Десни».

Проїхавши більше 100км, ми на березі. Починаємо розбирати речі, спорядження, снасті. Наші попутники вже закинули донки під кручею, біля самого табору, щоб чути дзвін дзвіночків-сигналізаторів. ?

І справді, невдовзі вони зловили підлящика грам на 700. А от вночі, центральну з донок забрав сом, з кінцями…

Піду оглянути околиці. Скоро, після метрів 30ті обривів починається зниження берега і пляж. Тут Десна робила дуже круту петлю. Так, що по берегу до якоїсь точки кінця повороту треба йти 2км, а можна зрізати кущами метрів 400…

Багато в чому дана ділянка Десни мені здався схожим за рослинності і ландшафту на Сейм, лише масштабувати в 1.5-2 рази. Тільки вода загрузнемо в Десні, ніж у самій чистій не гірській річці України, Сейму…

Закидую донку на пляжі.

Черв’яка безжально об’їдає дрібниця… В результаті попався маленький бичок. Його я і використовував в якості живця і посадив на гачок під спинку. Закинув донку. І вона застигла так до вечора… живцем Ніхто не зацікавився.

На протилежному березі кілька компаній стоять табором. В основному сім’ї з дітьми і рибалки. Немає зайвого шуму і п’яних криків. Пощастило. ?

Після короткого моціону по околицях і остаточного розбору спорядження, постановки табору, почалася вечеря, знайомство, застілля.

Спека, заставшая нас у ці дні на Десні, не спадав до самих сутінків…

Темніє. І ми вирушаємо на інший кінець повороту (як раз, через ті 400м кущами), щоб спробувати щастя з донками на сома.

Закидую одну донку на виповзка. А сам, спиннингую з мілини в розрахунку на нічного судака, який в теорії, і в цей час повинен виходити на мілину.

Судак мовчав, що я не пробував з принад… І легкий джиг, і воблери і вертушки і вузькі коливні блешні середніх розмірів.

І взагалі, ми потрапили на таку спеку, що навіть вночі не було активних сплесків риби на річці. А вдень здавалося, що тут її зовсім немає…

Спінінг переробив на донку. І ось уже дві снасті підстерігають сома. На одному гачку — виповзок насаджений гармошкою (багато проколів поперек, щоб не залишати хвостів для об’їдання білою рибою), а на другому – нутрощі черепашок-беззубок.

Невиразні покльовки йдуть. Бель-таки об’їдає потихеньку кожушків і відщипує шматки черепашки…

Черговий раз перезакидываю донку. Буквально кілька секунд – і жвавий дзвін бубонця! Сомик попався-таки. Ну дрібний, капець!!! Добре, що гачок засів глибоко. Вдалося соменка звільнити і успішно випустити підростати.

Кілька сомиків, розмірів плюс-мінус таких же, зловили і мої товариші. Парочку, на жаль, довелося забрати, т. к. рани були смертельні.

На тому березі річки теж стояли сомятники табором. З їх боку, у нічній тиші, також було чути періодичні дзвони сигналізаторів. Але «епічної» боротьби з многопудовыми сомами там не відбувалося… Як же ловити трофейного сома, при цьому, відсікти мальків сома?! Відповідь очевидна… Треба ловити на щось велике. Наприклад, одну донку поставити на купу потрухів великої риби, на пристойний шматок тухлого м’яса, на дохлу птицю або гризуна. А другу-таки на виповзка, щоб не нудьгувати, т. к. на мега-насадку трофейний сом може так і не вийти.

Вдалині блимає підозрілий вогник. Всі зійшлися, що це працюють бузувіри-электробраки.

Дохлі мальки білої риби, яких ми зустрічали біля берега вдень – підтвердження, що вони тут промишляють. Великий привіт рибохорони Чернігівської губернії!!! … ?

Біля берега помічаю невелику плотву. Мабуть, її прокусив судак, т. к. з дірок на боці випадають нутрощі… Закинув одну з донок, насадивши цю плітку. Через хвилин 20 покльовка, і плотви, як не бувало… Зірвав хтось. Але більше риби для насадки немає. Що поробиш…

Гаразд, мабуть великий сом не світить. Повертаємося до табору.

Тут, натомість, світить багаття і вечерю. Так, нас чекав ще жевріє вогнище і шашлики. Біля багаття запиваємо алкоголем шашлик, гіркоту провальною риболовлі і насолода спогадів про минулі успіхи (читай — рибальські байки). ?

На ранок, отмокаем на пляжі… Донки насадили на мертву рибку – спадщина електронників… Вони, донки, так і не ворухнулися до вечора.

Спека просто убойнейшая. Піт ллє рікою. По річці ні сплеску. Єдиний порятунок – сидіти у річці купатися. Я 3 рази переплив Десну туди-сюди. Підбадьорився.

Ну все ж, треба якось спробувати зловити щось спінінгом. Пару годин пролазили по урвищах. Обловили начебто перспективні коряжники. Але, тільки обірвали пару джигов. Поклевок зубатой або іклатого, так і не заробили. Це провал, подумав Штірліц! ?

Тим часом, наші доночники зловили трохи білої риби на горох, а також пару підлещиків і одного, зовсім вже ляща на 1.5 кг! Але, риболовля на мирну рибу, щось мене зовсім не вабила…

Останній аргумент – пройтися по пляжу з ультралайтом.

Ось симпатична виїмка у берегової лінії. Водна рослинність. Тут же схід щучки грам на 300, на колебалочку Panic від SV Fishing Lures. Майже разловил…

Деснянський окунек на Mepps Comet №1.

Відверто дрібні піщані коси змінюються приямками.

Ось, черепашка прокладає свій нелогічний слід на піщаному дні…

Проходжу по цій Деснянської мілини і розумію, чому спортсмени користуються ульторалайтом і міні-приманками, щоб виривати перемоги на змаганнях.

Чотири окунька на вертушку Маньячку Ребус і пару маленьких щучек. Так, це відхід від нуля. І на спінінгових змаганнях «по хвостах» – це вже окуляри! Але, нічого з цієї дрібниці не покласти на сковороду… Все відпускаю.

Я здаюся!

На протилежній стороні помітна цікава виїмка в березі. Але мені вже набридло це безперспективна утюженье Десни.

Мої товариші на човні сходили до тієї точки, половили з годинку на тому березі, і також, не солоно облизня, форсували річку назад…

Підсолодимо гірку пілюлю провальною риболовлі, за допомогою ось такого купи ожини, знайденої тут же, на березі Десни.

До вечора, кілька разів купаючись, між зборами – вирушаємо в дорогу!

Хороші місця для відпочинку; і не дуже перспективні саме для спінінгової риболовлі… та й спека позбавила нас шансів на залікового хижака. Але серпень тільки починається. Попереду вся осінь. Ми візьмемо своє! Viva! ?

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here