Дві риболовлі на заплавних озерах

5

Весняну погоду лихоманить. То, досить тепло і сонячно, то заморозки. Вітер крутить, як дзигу. З північного на південний – по кілька разів на дню. Вітер сильний. Немає навіть того ранкового штилю, коли зручно працювати мікро-джигом. Так що, вирішую з’їздити на річку, подивитися на рівень води, на прозорість. Також, покидати спінінг на заплавних озерах і затоках. Що з цього вийшло — в даному звіті.

Приїхав вдень до річки. Тут можна подивитися і на стан безпосередньо русла, а також, відвідати кілька пов’язаних з річкою заток. Крім того, поруч кілька заплавних озер, які в цьому році не з’єднувалися з річкою (т. к. річка не покидала берегів, повноцінного розливу не було).

Ось, я на березі невеличкої затоки. Тут у літній рівень, глибини не більше 2.5-3м. Щучка тут є. В основному, вдається регулярно ловити її по осені.

Зараз вода досить висока і дуже темна, т. к. затока безпосередньо пов’язаний з річкою, де такий же рівень і темна. вода. Річка несе каламуть, зваж. Це скоро пройде. Але, поки що, я не бачу перспектив ловити в руслі та в затоках з настільки каламутною водою.

Хоча, звіти деяких рибалок, про рибалках навесні на Сейму, спростовують мій скепсис. На джиг ловлять і отримують результат…

На всяк випадок роблю кілька пробних закидів в затоці. Тут, у кутку не глибоко, поруч з’єднання затоки з річкою. Сюди могла зайти щука на нерест, і стояти зараз десь тут, відпочивати після ікрометання. Треба вибрати приманку, яка здатна привернути увагу хижака навіть у такої мутної, темної води. Т. к. видимість вкрай низька, риба орієнтується бічною лінією, за коливань, вібрації.

Кидаю рази три упористую вертушку – Mepps Aglia №3, сріблясту, блікующей. Потім, пару раз – галасливий мілководний воблер кренк. На жаль. Передбачувана тиша. Не упорствую. Ще багато місць хочеться подивитися. Спроби вимучити тут пасивну щуку – не входять у мої плани.

Виходжу на берег річки. Досить високий рівень, серйозна каламуть… Поки всі невтішно виглядає.

От, цікаве місце. Острівець на річці. Нині острів затоплений, тільки кущі й очерет стирчать з води, видаючи обриси острівця. Течії тут майже немає, досить дрібно. Також, потенційне місце, де щука може відпочивати після нересту. Облавливаю і цю ділянку, вертушкою і яскравим, кислотних твистером. Ефект той самий – нульовий. Ну, нам не звикати. Умови на річці важкі, весна. А диво не відбувається.

Зміщуюся від річки в напрямку заплавних озер. Тут вода прозора, навіть дуже.

Опинився на підтопленому березі. У воді суцільні зарості. Ще, якісь дрючки стирчать із води…

На такій мілині може стояти, грітися риба, в тому числі – щука. Але, нормальну проводку тут може здійснити лише кілька видів приманок. Глісер або силікон, на офсетнике без вантажу (максимум, з невеликим шматочком свинцю, затиснутим внизу вигину).

Такий монтаж відмінно проходить будь-які нетрі. Але, покльовок немає.

Ось, обійшовши край озера, вийшов до місця, де є солідне віконце в траві. Тут поганяв вертушку №2.

Обловил мілину, але, риба пасивна, не відгукується на приманки, хоча, в її наявності тут, сумніватися не доводиться…

Переходжу на більш глибокий ділянка озера. Тут дно від мілини з глибинами 1.5-2м, плавно звалюється в глибоку яму, метрів до 6, а, можливо, і більше…

Ставлю невелику переднеогруженную вертушку, саморобну, класу “Майстер”.

Далі, все, як у підручнику. Далекий заброс. На натягнутому шнурі даю вертушці дійти до дна (вона працює і на падінні, якщо волосінь натягнута). Вичікую коротку паузу. Легенький підрив вудилищем і починаю плавно крутити котушку. Встиг зробити чи два оберти – покльовка. Спершу здалося, що окунь. Але, виявилося – невелика щучка. Шкода, а покльовка класна була.

Ганебного щупака випускаю рости.

Ще трохи походив по берегах. Риба не клювала. Изморил прикрий північний вітер, сильний, поривчастий. Пішов я геть.

* * *

Їдемо на ще одну розсип заплавних озер. Ми колись тут добре ловили середню щучку. Подивимося, як зараз озветься риба.

Рівень води в озерах трохи піднятий. Але, ці водойми не з’єднувалися в цьому році з річкою, так що вода – прозора. Пробуємо ловити на одному з озер.

У хід йдуть перевірені тут невеликі білі і перламутрові виброхвостики, сріблясті вертушки Mepps Longue №2, а також – різні воблери. Товариш на воблера Jackall D Cherry зловив невелику щучку, до полукила. Більше покльовок на цій ділянці я не добився і вирішив змінити місце.

Тут же, поруч, знаходиться ще одне озеро, пов’язане з першим протяжної, вузькою протокою. Все це – стариці, старі русла Сейму. Пішов я облавливать цю вузьку протоку.

Вода прозора. У полярики бачу, що починають вже латаття з дна підніматися. У спекотне літо ця смичка майже пересихає, а зараз – цілком цікаве місце, де може стояти щука і грітися.

Облавливаю протоку легкими виброхвостами, воблерами “нульовиками” і невеликими вертушками. Нуль на масу.

Ну от, починається друге озеро. Ще не основна, глибинна частина, але і по-глибше, ніж у протоці. І відразу пішли покльовки.

На вертушку Mepps Long №2 поспіль вихопив двох щучек.

Шкода, дрібнуваті… Всього по 200-250 грам. Відпускаю їх.

Незабаром зловив ще одну малечу.

А слідом… і браконьєрську мережу. На жаль, моя вертушка так і залишилася на сітці. Аж надто потужна мотузка була, шнур не витримав. Ну, що тут скажеш – мудачье!!!

На випадок з сітками, раджу мати в машині кішку на потужному тросі (на жаль, цього разу ми забули взяти…).

На кущах, по берегах озера, я побачив кілька первинних мереж… Мабуть, навчені такими втратами шлюби, грунтовно посилили чергову мережа мотузкою і надійно закріпили кінці на кущах…

Не перший випадок, і, на жаль, не останній. Скільки мереж я перерізав… Але, бувало і приманки втрачав, як сьогодні.

Повертаюся на перше озеро, т. к. прочісувати акваторію другого озера, до наступної сітки – бажання відпало. На першому озері, на “Майстра” зловив ще одну щучку. Теж дрібну – відпустив. Товариш за цей час також зловив штуки три шнурка. На жаль, більше берущейся щуки ми не побачили в цей виїзд.

Що ж, наші завзятості, зміни точок і приманок – не дали належного ефекту.

Провальний Результат, ні додати, ні відняти…

Які причини провалу? Варіантів може бути декілька… Не ті озера вибрали. Потрапили на період пасивності щуки, і лише дрібні зубаті трохи скрасили бесклевье. Але, здаватися ніхто не збирається – сезон тільки на старті! ?