Сила виповзка

6

Не раз повторював, що переважно займаюся спінінгової риболовлею, але іноді внедряюсь в зовсім інші сфери цього хобі. Так, ми з товаришами вирішили виїхати на річку, щоб половити вночі донками. Звіт про цієї вилазки, до вашої уваги.

Виїхали годин в 6 вечора, щоб завидна добратися і оглянути місце. Нам вказував шлях досвідчений провідник (і за сумісництвом: доночник-сомятник з багаторічним стажем Олексій, багато разів бував тут, і добре знає дорогу. ?

Добралися…

Так, місця красиві, і як виявилося, досить близько від місць, де я часто рибалю спінінгом. Не доходив до сюди буквально метрів 500…

Місце іменується “Лиса круча” – дуже крутий поворот річки, навіть більше, ніж півкільце тут робить русло… Я вже рибалив у подібному місці, трохи нижче за течією і з протилежного берега, там менш крутий поворот, але за складом місце дуже схоже.

Ми на обриві. Навпаки пляж і досить крутий свал в яму, яка неминуче утворилася на цьому повороті річки.

Сонце ще високо. Пробую закинути донки. Покльовки йдуть, але дрібниця об’їдає хробака… Гаразд, почекаємо сутінків, а поки, я пройдуся по берегах зі спінінгом. Заодно, краще розгляну околиці. Все ж ділянка явно цікавий і зайти сюди, треба буде ще не раз саме зі спінінгом.

На початку повороту перехід з мілини до обривів. Хороший з позицій стоянки щуки ділянку. Смуга водоростей, глибина 2-2.5 м, сповільнений перебіг, поруч початок звалу в яму. Але, зубатая не бажає… Далі, щоб пройти на мілину, треба роззутися і лізти по бруду. На ніч дивлячись мені стало не полювання… Залишу на мілину колись, а зараз піду на інший край повороту, кручі.

Наприкінці повороту непогана ніша в крутому березі. Уповільнення течії, обратка, водоворотики, є хороші глибини. Облавливаю. Але, теж тихо…

На завершальному відрізку повороту річки лежать кілька притопленных дерев. Це говорить про те, що тут закінчується яма. Саме в свал, бровку встряли ці дерева, коли їх несло силою вешнего паводку.

Вечоріє. Пора зайнятися донками.

Черв’яків по-з’їдало, поки я ходив зі спінінгом… Ладно, перемещусь з початку мілини на сам обрив і буду з обриву закидати донку на пляж, як це робили інші мої компаньйони. Заразом, в компанії не буде так нудно в мороці ночі. ?

Стемніло. Ми одягли налобні ліхтарики. Закинули донки, поставили їх вертикально в фіксатори і стали чекати поклевок, про яких нам повинні були повідомити дзвіночки…

Покльовки були… Але риба безпардонно объедала кінчики черв’яків.

Хлопці сходили на луг, що починався відразу за нашими спинами, щоб наловити великих зелених коників, сарани. Це теж відома насадка при нічної ловлі сома на донки.

Кілька ковалів було спіймано. Але і їх примудрялися об’їдати, відривати пузо нахабні риби (швидше за все, невеликі подъязки).

Я зловив за годину лише кілька невеликих йоржів-носарей. У кого-то попалася плотвичка. Де ж сом?

Я відкопав у банку самого жирного черв’яка – це був виповзок (великий земляний черв’як, або, як його називають – дощовий черв’як.) Насадив я нашого новачка Віталіку на гачок цього виповзка так, щоб не було кінців. Щось на зразок гармошки або серпантину… Проколюючи поперек в декількох місцях, я надів черв’яка і кінчик насадив на жало. Вийшов шевелящийся грудку, не давав шансів білій рибі объесть черв’яка. Закид на свал, близько до протилежного берега.

І буквально через 3 хвилини – впевнений дзвінок дзвоника. Так, це сомик. Зовсім не великий.

Прикро, що гачок був заглочен дуже глибоко… Нам не вдалося реанімувати вусатого після виймання гачка, вважай, із стравоходу.

Але висновки дещо які ми зробили на майбутнє.

Потрібно запасатися хорошим кількістю кожушків, саме великих земляних черв’яків! Насаджувати компактно, без кінчиків. Ну, і можливо, експериментувати з іншими великими насадками, не доступними для об’їдання дрібницею.

У будь-якому випадку, досвід цікавий. Як-то ще приділю час ловлі вночі на донки. Тільки треба підготуватися більш ретельно і продумано. І, дивись, великий сом попадеться! ?