Дощі напружують. Після 2-3 днів суцільних опадів випадає пів дня нормальної погоди, а потім дощі знову… В таких умовах я ніяк не можу вибратися на серйозну рибалку зі спінінгом на річку або затоки. Або ні досить довгого проміжку без дощу, або, навіть якщо дощ не сильний і можна було б як-то половити в плащі – то мало куди доїдеш за розмитим польових дорогах. Так що, вибір не великий, у проміжку між моніторингом прогнозів погоди, виходжу на озеро в межах міста, щоб спробувати половити тутешнього окуня на ультралайт спінінг.
Підібравши невелике віконце в дощі, десь під вечір вибираюся на озеро з ультралайт спінінг.
Хоч осінь і настає, водорості ще не отгнивают. Так що, у багатьох місцях на озері не попрацювати по дну микроджигом, як це вдавалося тут навесні. Де вдається пройтися микроджигом – там проходжу. Міняю численні твістери, “їстівних” черв’яків і каракатиць. Покльовок немає.
Облавливаю ділянки біля корчів. Там, де не вдається пройти джигом – йду поверху над травою вертушками і невеликими колебалочками.
Зустрічаю на березі знайомого спінінгіста. той нещодавно вранці чудово зловив 2 десятка непоганих окунців на съедобку Reins Aji Ringer Shad 583 LOX (І далеко не Лох, як виявляється, а один з найбільш успішних квітів від Рейнс). Ну що ж, зараз він теж з нулем. Мабуть у окуня немає настрою…
Змістившись до мілини, порослою травою, ловлю-таки першого окунька на колебалочку (копія блешні Panic від SV, натурального жовтого кольору, латунь).
Міняю багато різних приманок. Навіть воблерки невеликі пішли в хід. Шкода, забув попперки, а то і на них б спробував…
Вода в озері дуже прозора. Риба явно пасивна і обережна, т. до. все прекрасно бачить у цій кришталевій товщі. І тут або підібрати якийсь “ключик”, приманку і проводку, яка спонукає пасивного окуня на атаку, або піти ні з чим…
До речі, в плані прозорості води, як не дивно, це озеро в межах міста, завжди відрізнялося від численних ближніх і дальніх ставків, в яких вода схожа болоту… Тут же, за винятком короткого проміжку влітку – дуже прозора вода. Мабуть, через системи шлюзів, які забезпечують проточність весь сезон.
Ультралайтовая “паличка” Aiko Margarita II 0.5-5г прекрасно відпрацьовує своєї вклеєною вершинкою і микроджиг 2г; і цілком працює з колебалочками і вертушками 4-5г вагою; і невеликі воблерки цілком собі твичит. Вдале придбання.
Микроджиг так і відмовчується. Переходжу на більш щільну ловлю вертушками. Веду блешні піднявши вершинку, у верхніх шарах води, над килимами водної рослинності. Так, трава не суцільна, багато вікон, і саме там стоять окуні, але не вгадати, де саме робити паузу. Трохи повз і блешня набирала траву трійником…
Ось і покльовки. Три окунька, майже поспіль, попалися на жовту в червону крапку Mepps Comet №1.
Тільки одного окушка забираю. Два інших зовсім дрібні. Треба б поставити приманку крупніше…
Потім, ставлю велику вертушку, сріблясту Mepps Longue №1, в розрахунку, що крім окуня потрапить і щучка.
Так, колись радовавшая тут щука, тепер рідкість… щось не так. Або сезон такий, або браконьєри занадто підкосили популяцію зубатой тут. Щука точно є, але нормального клювання немає з самої весни. Тільки 3-4 хвоста! На озеро, на всіх спінінгістів за весь сезон! І то, не великі…
Заради інтересу зміщуюся до куті озера. Тут ще дрібніше, серед водоростей практично немає вікон. А самий кут, і зовсім, суціль затягнуте ряскою.
Повертаюся до широкої частини озера. Як раз вийшло сонечко з-за хмар.
Злякав качок.
Ще кілька закидів. На краю трав’янистої плато попадається окунек на все ту ж сріблясту Меппс Лонг.
Гаразд. Поки ще світло, сходжу в навколишній лісок. Може дощі вже зіграли і полізли гриби.
Знайшов не молодий підберезник.
Потім пару гарних молодих.
І підосичник красноголовець.
Зустрів погоди бабусю… Зрозуміло, тут до мене вже намагалися. Треба їхати в більш перспективні рибні і грибні місця.
Лише б погода стала…
Discussion about this post