Перед новачками виникають складні дилеми під час виборів тих чи інших елементів рибальської снасті. У тому числі, великі ускладнення може викликати, здавалося б, таку банальну для досвідченого рибалки дію, як правильний вибір форми поплавця . Адже поплавків дуже багато різних можна купити, а яке буде найоптимальнішим для тих чи інших умов – непросте питання для початківця. Тож у сьогоднішній статті я висловлю свою думку з цього питання, розповім, у яких умовах краще тонкі та довгі поплавці, а в яких – об’ємні, круглі.
Поплавцева снасть покладає, власне, на поплавець ряд функцій. Це фіксація клювання, утримання снасті у певному положенні, здійснення того чи іншого руху, якщо ловлять на течії.
Поплавець повинен бути добре помітний, тримати оснащення на потрібній глибині, адекватно показувати клювання, бути непомітним для риби, якщо лов йде на невеликій глибині та в прозорій воді.
Отже, в магазинах бачимо безліч різноманітних поплавців, від тонких і витягнутих, до об’ємних і товстих. Ну, і багато проміжних варіантів. Як співвіднести умови лову і вибрати поплавець правильної форми.
Довгі поплавці призначені, в основному, для лову в стоячій воді або на слабкій течії. Для лову в проводку вони годяться, т.к. їхній потік річки легко затягує під воду.
Відмінним прикладом довгого і тонкого поплавця без тіла є легендарне і нев’яне гусяче перо. Також, існує безліч версій із пластику, пінопласту, бальзи.
Думаю зрозуміло, як відрізнити такий поплавець. У нього довжина дуже домінує над товщиною. Якщо і є якесь розширення, корпус – він мінімально виділяється на тлі антени, яка і є основою поплавця.
Значить, якщо ви зібралися ловити на ставку, озері, де немає течії, або на якійсь протоці, каналі з мінімальною течією – то ви вибираєте саме такий тонкий поплавок. Тонкий поплавець добре показує клювання, т.к. має чудову чутливість. Особливо це добре відчувається в штиль або за мінімального вітерця. У середній вітер такий поплавець потрібно правильно завантажувати. А саме: класти насадку на дно, вантажило щоб теж торкалося дна, а поплавець лише трохи виглядав над поверхнею (не більше ніж на ¼, 1/5 довжини).
Врахуйте, що тонкі поплавці мають не дуже високу вантажопідйомність. З цього випливає низка наслідків. Велику об’ємну насадку тут не можна використовувати, великий вантаж теж. Так що чисто класичний довгий поплавець особливо далеко з котушки не закинеш, і на великі насадки не половиш. Якщо ловити в товщі, то використовують невеликі за вагою та обсягом насадки, а так, переважно, кладуть насадку на дно. Це, в принципі, нас влаштовує у переважній більшості випадків. Тільки якщо дно надто м’яке, з глибоким топким мулом, або ми ловимо якусь рибу, яка сахається в товщі води, а не біля дна – тоді тільки пускаємо гачок з наживкою вище дна.
Щоб тонкий поплавець був помітніший з відстані, його антенна повинна бути пофарбована в яскраві кольори, смужками, що контрастують за кольором, зеброю.
Товсті, об’ємні поплавці . Навпаки, круглі поплавці, або близькі за формою до круглих, мають меншу чутливість. Зате вони більш помітні, більш вантажопідйомні.
Коли риба клює на снасть з тонким поплавцем, вона рухає його, практично без обурення поверхні води. Круглий поплавець, навпаки, створює значні коливання поверхні, кола на воді. Це багатьом подобається, як чіткий сигнал про початок клювання. Однак, чутливість до обережних клювань у них не особливо…
Недоліком об’ємних поплавців і те, що можуть насторожити рибу. Адже товстий поплавець куди більший опір чинить, коли риба намагається потягнути снасть у глибину, ніж тонкий поплавець.
Зате об’ємний, особливо великий, поплавець можна завантажити і подати наживку в товщі води, без жодних проблем.
Так що об’ємні поплавці хороші при лові на середній течії, в проводку. А також їх використовують для лову в приповерхневому шарі, без грузила, або з мінімальним грузиком. Так ловлять червонопірку, голавля та інших верховодних риб.
У таких умовах часто використовують буквально круглий поплавець з пробки або деревини. Він дає належну дальність закидання, нормально видно рибалку і малопомітний для риби. Підводна частина його не велика, а за кольором він – як звичайне сміття, гілочка, що впала на поверхню.
Яскравим прикладом використання об’ємного поплавця є лов хижої риби на живця. Тут треба утримувати об’ємну, ще й живу насадку у певному шарі води. Так що тільки досить великий і об’ємний поплавець для цього придатний.
Існують і проміжні варіанти форми поплавця, що поєднують тонку, часом досить довгу антену і об’ємне тіло.
Так, є поплавці, де верхня частина антени приблизно вдвічі-втричі коротша за нижню (кіля). Це спеціальні поплавці для лову протягом, у проводку.
Поплавці з витягнутим, але все ж таки, досить довгим тілом і антеною – це, якраз, варіант для лову в тихій воді, але, коли треба далеко закинути снасть. Більш вантажопідйомний поплавок дозволяє і вантажило використовувати важче. Що і дає належну надбавку в далекобійності.
Т.к. при дальньому закиданні поплавець бачити і контролювати візуально стає проблематичніше, багато таких поплавців мають яскраво забарвлене розширення на верху антени. Це, звичайно, крім пунктирного та контрастного її розмальовки.
Якщо передбачається лов на значній глибині, порівнянної з довжиною вудилища, або помітно більше – то вибирають ковзний поплавець. За формою такі поплавці, здебільшого, також є гібридними – з об’ємним тілом і середньої довжини антеною.
Ось, таке моє бачення питання вибору форми та типу поплавця. Сподіваюся, для когось із початківців рибалок такий огляд буде корисним.
Discussion about this post