27 січня, неділя. Два дні тому сніжило, в’южило. Сьогодні вітер стих, ясно, тому варіантів, як провести вихідний немає – тільки ЗИМОВА РИБАЛКА ! Навага, навага, навага – їдемо на зустріч із тобою!
Виїжджаємо вранці, о дев’ятій тридцять, мороз 16, вітерець слабенький. Сьогодні вирішуємо їхати на море, не в гирлі річки Суходіл, а в саму бухту з тією самою назвою. Дорогою запасаємося свіжою наживкою для зимової риболовлі – морським хробаком.
Місцеві заповзятливі мужики, власники невеликих магазинчиків снастей, спорядження для полювання, риболовлі, в цей час непогано заробляють на мерзенних морських черв’яках , яких так любить рибка навага . Ось цікаво, де ж вони дістають свіжу наживку , та ще й у такій кількості!?
До десяти прибуваємо до місця зимової риболовлі . На льоду – не менше сотні машин. Рибалок, природно, в два-два з половиною рази більше. У гирлі народу багато, але ми вирішуємо порибалити на морі. Вітер посилюється — таки ми на морі…
Усі рибалки ховаються за машинами, які розміщують упоперек вітру, деякі рибалки ховаються у наметах. Шукаємо місце, проїжджаючи повз тороси – це замерзлі нагромадження крижин. Вони утворюються внаслідок руху льоду в різних напрямках під впливом мінливого вітру: з моря до берега – і назад.
Вибравши місце, буримо лунки . Товщина льоду – не більше 30 см. Лід пухкий, на поверхні вологий через солоність води. За більш низьких температур лід не буде вологим і таким пухким.
Бурити лунки на морі значно легше, ніж у прісних водоймах.
Глибина лову (чи, як кажуть рибалки – чиста вода) – півметра. Коли косяк заходить до місця лову, його можна побачити в лунку (вікно в підводний світ) і за допомогою одних блешень вихоплювати з лунок.
Через двадцять хвилин лову морський виродок-бичок зазіхнув на морського хробака. Початок є! Але ми не по таку рибу приїхали сюди!
Після 30-ти хвилинного сидіння над лункою Толя спіймав чубайсика ( дрібна навага – не більше 10 см; у цих місцях так любовно називають таку рибку, за рудувате забарвлення, в масть із кольором волосся Чубайса ахаха – ось вона, Народна «Кохання» де…) ). У пащі чубайсика застряг черв’як: рибка, немов вибачаючись за свої мініатюрні габарити, повернула назад непогано наживку , що збереглася . Взагалі чубайсики дуже ненажерливі, менш обережні (як і вся молодь!), завзято хапають наживку, заковтуючи її до зябер.
Деякі рибалки ловлять на «залізо», на блешні (вудки-махалки). Влаштувавшись на своїх стільчиках-ящиках, вони з боку нагадують заводних ляльок, які ритмічно піднімають і опускають руки. Раз-два, раз-два – рухаються руки з вудками: ловись рибка велика і дуже велика.
Після 45-ти хвилин дуже млявого клювання, вирішуємо змінити місце – благо перед нами – МОРЕ, нехай тільки бухта у льоду – але простори величезні!
Вітер міцнішає, довго не можу перебувати на льоду – ховаюсь у машину. Сьогодні не вдається розпалити багаття. Бо берег далеко, але в льоду – вітрище. Рятуюсь у машині, де, згорнувшись калачиком, ховає свій ніс у шерсть наша вірна супутниця, найулюбленіша собака Шера.
Один із наших попутників, рибалка Костя, молодий хлопець, вирішив дивитися рибі прямо в «обличчя»: опустившись на коліна, заглядає в лунку, буквально рукою відганяє крижану крихту (шугу). Він намагається підвести гачок з наживою прямо до риб, що плавають під льодом. Дно добре видно – пісок, черепашки та шматки вареної картоплі, яку, як підгодовування ми кинули в лунки, він добре приваблює місцеву рибу (примітка редактора – мабуть приваблює саме світлим кольором, а не запахом, як, скажімо, коропа, т.к. .морській рибі чужі рослинні насадки та підгодовування, та й у студеній зимовій воді запах підгодовування поширюється вкрай слабо).
Зрідка пропливають красиві, круті наваги, деякі ні-ні та й трапляються на Костин гачок. Ну як тут не клюнути, якщо перед самим ротом викручується морський черв’як (або його частина)?
З боку це дуже нагадує застиглу в молитовному поклоні людину, тільки замість килимка – лід, замість стін храму – небо та вітер. Виявляється, і так також можна ловити рибу.
Сьогодні у наших рибалок двічі обривала волосінь велика навага . А ловили гачками – № 7, ліскою -0,18. Виходить, треба брати товщу волосінь. Врахуємо на майбутнє. До речі, одного разу велика навага обірвала гачок, на якому була наживка зі свіжого оселедця.
Мов сфінкси завмерли на льоду над лунками рибалки. Погляд їх задумливий і зосереджений. Без помилки можна здогадатися, що думають, просять сотні рибалок на льоду: «Як зловити тебе, навага? Ловись, рибка … »
Сьогоднішня зимова рибалка видалася вдалою – всі їдуть додому з добрим уловом. Костя спіймав найбільше – майже 7 кг (недаремно піврибалки вистояв на колінах над лункою), Толя та Сашко – зловили по 3-4 кг. Теж непогано. Ловили чотири години. Їдемо додому.
До побачення, навага ! Ми повернемося ще…
Discussion about this post