Балансир – дуже цікава приманка для зимової риболовлі з льоду. Якщо зимові блешні в тому вигляді, в якому ми їх використовуємо сьогодні, з’явилися ще в давнину, то балансири – відносно нова приманка (точно, винахід ХХ століття). Балансир, як зимова приманка заслуговує на особливу нашу увагу, тому що його уловистість, часом, б’є всі рекорди (причому, не тільки зимові, а й літні).
Отже, поговоримо про особливості балансування; про снасті, що застосовуються при лові на балансир; прийомах та техніці лову на балансир ; самих приманках – балансирах.
Балансир – це об’ємна приманка для стрімкого лову, як правило взимку, з льоду. Балансир має форму, схожу на невелику, довгасту рибку, мальку. Петля для кріплення волосіні знаходиться на спині, в носі та хвості по міцному одинарному гачку, жалами вгору. Знизу, на великих та середніх моделях ставиться додатковий потрійний гачок. У дрібних балансирах цілком обходяться без трійника. Також у хвості встановлюється пластиковий хвіст (або пучок шерстинок, стример), що коригує гру балансира і відповідає за своєрідні похитування, при деяких прийомах гри. Балансир виготовляють зі свинцю або зі сплавів, як правило, також, на основі свинцю.
Забарвлення балансиру – це окрема тема. Бувають забарвлення натуральні, під рибку – сріблясті, білі, золотаві, з фактурою луски, відмальованими плавцями, очима. Бувають фантастичні забарвлення, що нічим не нагадують живі об’єкти полювання хижака. Тим не менш, такі кислотні, яскраві, багатобарвні, а часом і флуоресцентні балансири бувають дуже уловисті.
Виготовляти балансири самому, у домашніх умовах можна. Однак, загалом, балансир – приманка зі складною гідродинамікою, порівнянною навіть із воблером . Отже, зробити справді якісний та уловистий балансир – не просто. Особисто я таким не страждаю. Тому на блозі навряд чи з’явиться пост про виготовлення балансурів у домашніх умовах. Хіба що хтось із читачів поділиться досвідом у коментарях.
Снасть для лову на балансир . При лові на балансир використовують середній або досить значний вудильник (оскільки самі балансири бувають досить важкі). Обов’язково наявність котушки із запасом волосіні 20-25м. Котушка обов’язкова, т.к. з мотовилом вкрай незручно маневрувати та змінювати довжину спуску, а робити це при лові на балансири доводиться часто. Ліску використовують, як правило, в межах 0.18-0.25мм.
На вудильнику для лову на балансир можна не ставити кивка, як і при лові на важкі зимові блешні. Досить жорсткий хлистик вудильника все одно дозволяє добре відчувати важку приманку, а клювання і зовсім розрізнити не важко.
Техніка гри зимовим балансиром . Грати балансиром у середньому треба більш плавно, у порівнянні з грою зимової блешнею при прямовисному блиску. Це з тим, що загалом, балансир досить чуйно і різко реагує будь-які движения. Звичайна техніка – плавні скидання та опускання на 20-30см, у різних шарах води. У точках підйому та падіння дуже ефективно робити невеликі паузи і злегка похитувати кінчиком вудильника – це надає балансу додаткові коливання, в той час як сам він застигає на місці. Це часто провокує хижака на клювання. Особливо часто на паузі бере судак та окунь. Але й щука не гидує.
При різкому скиданні балансир десь метр “летить” носом вниз, ніби пікірує. Такий прийом дуже гарний у придонному шарі. Цю особливість використовують при облові глибинних підводних гряд та бровок. Але пам’ятайте, якщо дно кам’яне – таким пікіруванням ви дуже швидко зламаєте передній гачок. Також різкі скидання з пікіруванням добре працюють по останньому льоду, на мілинах, з глибиною в районі метра (хоч як це дивно).
Discussion about this post